Голос Народа МСЦ ЕХБ
190 subscribers
96 photos
5 videos
69 links
Канал, в котором освещается деятельность братства МСЦ ЕХБ
Download Telegram
Центр прийняття найважливіших рішень -
Там і диверсія на кримському мосту,
І напад, що мав статися пізніше -
Все готувалось. Спробуй це спростуй.

За гойдалкою натівські солдати,
За гіркою - Бандера сам сидить…
В пісочниці нацисти. Що чекати?
Народ росії треба ж захистить…

Радіють. Влучили. Куди? Це ж не важливо!
В новинах все прописано давно!..
А ми радіємо, що рідні всі вціліли,
Що на майданчику нікого не було…

Ми віримо, ще зможуть наші діти
Спокійно гратись, не лякаючись тривог.
Ми просим, щоб від безуму сусідів
Нас захистив всесильний мудрий Бог.

© Валентина Смусь
Пономаревых освободили. Слава Господу!
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
В тот момент, как весь мир собирает деньги и помогает Украине, украинский (!) служитель (!!!) собирает деньги в первую очередь для русских братьев!!!
Павел Николаевич, у вас в Харьковской области очень много пострадавших, много смертей, может вы откажетесь собирать деньги тем, кто должен был предостеречь и предотвратить войну и геноцид?
Может вы хоть немного будете иметь эмпатию и уважение к тем, кто погиб? Может вам стоило бы ездить по объединениям и собирать деньги не русским, а в первую очередь Украине и украинцам?
Как же ничтожно выглядят ваши потуги...
Кстати, вопрос русским: зачем вам мерзкие бездуховные доллары?
Не так я себе представлял печать антихриста.
Вопрос подписчикам: чего вам не хватает в современных проповедях в церквях нашего братства (МСЦ ЕХБ)?
Что вы бы хотели улучшить? Оставляйте комментарии.
Этот день войдет в историю Украины как день освобождения Херсона!
Forwarded from Абетка (Ілля Цикалюк)
Дивлюсь зворушливі фото і відео зі звільненого Херсону: люди, які у центрі міста чекають ЗСУ із жовто-блакитними прапорами, дівчина, яка грає гімн, обійми містян з військовими… І згадується цитата із листа Ап. Павла до Римлян, про який нещодавно говорили на молодіжному:

«Бо творіння з нетерпінням чекає відкриття синів Божих. Бо творіння підкорилося марноті не добровільно, а з волі Того, Хто підкорив його, в надії, що й саме творіння звільниться від рабства тління у славну свободу дітей Божих. Бо ми знаємо, що все творіння разом стогне й мучиться донині. І не тільки воно, а й ми самі, маючи первоплід Духа, і ми самі в собі стогнемо, чекаючи усиновлення — викуплення нашого тіла».
Римлян 8:19-23 НУП


Ми в окупації гріха і чекаємо Звільнення. Не тільки ми — природа теж. Це буде велике і яскраве свято, це буде повна та остаточна перемога Добра.

А поки радіємо локальним перемогам добра і справедливості на нашій землі. Попереду ще багато складного, тому продовжуймо молитись за наш народ. І як воїни Христа працюймо для звільнення грішників)

#хроніки #думки #перемога #звільнення
Говорят, что в ближайшее время посещаемость Кавказского объединения украинцами очень сильно вырастет. 🤫😉🍉
Forwarded from Абетка (Ілля Цикалюк)
До речі… Треба було, мабуть, раніше написати про це, але краще пізно, ніж ніколи.

У нашій церкві було кілька братерських стосовно війни ще у перші дні вторгнення, де ми окреслили свою позицію стосовно подій. А не так давно кілька обговорень було стосовно заяв представників МСЦ щодо війни. Оскільки союз не окреслив свою позицію стосовно агресії РФ проти України, а десь і підіграє політиці Путіна, веде внутрішню цензуру тощо, а члени помісної церкви є представниками МСЦ, принаймі офіційно, то хотіли коротко сказати свою позицію стосовно усіх публічних і не дуже заяв.

Ось текст:

Спостерігаючи за реакцією російських братів на російсько-українську війну та їхньою позицією щодо неї (інтерв’ю Єфремова, заява про «зміну географії братства» та інші…), вважаємо за необхідне висловити власну позицію стосовно заяв, подій та найпоширеніших тез окремих публічних представників братства МРЦ ЄХБ:

1. Російська влада, яка розпочала війну проти іншої держави, у цьому випадку проти України,
чинить злочин. І всякий, хто підтримує владу у загарбницькій війні, є співучасником злочину. Замовчування, чи ігнорування цього факту приносить шкоду Божій церкві та є свідомою чи несвідомою грою на користь чинного злочинного політичного режиму РФ та їхнім діям.

2. Бути мобілізованим в армію під час загарбницької війни — не є питанням особистої совісті, як сказав у своєму інтерв’ю Г. С. Єфремов. Заклики до «спасіння душ та життя в святості» не повинні використовуватися як виправдання для участі у злочинах, які чинить армія РФ.

3. Використання тексту: «А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві. (Вiд Матвiя 5:41)» не стосується виконання злочинних наказів у допомозі окупації іншої країни. Тому використання цього тексту щодо мобілізації в РФ вважаємо неприйнятим та маніпулятивним.

4. Використання тези «війни завжди були» , не може бути виправданням загарбницької війни Росії проти України. А тези про те що така «Божа воля» сприймаються як перекладання відповідальності за злочини та зло у цій війні на Бога.

5. Ми вважаємо непотрібною та шкідливою заяву про «зміну географії братства» і приєднання Запорізької та Херсонської областей до Кавказького об’єднання під час воєнних дій армії РФ в Україні. Тому що в такий час це більше схоже на геополітичний жест, ніж на піклування про душі.

6. Теза про єдність розуміння в братстві є помилковою, свідченням чого є це звернення.

Закликаємо вас до молитви щодо цих питань та перегляду власної позиції в світлі Писання.


#хроніки
У травні цього року Бог дав можливість відзначати 92-річчя дідуся.
Його життя зазнало немало лиха - декілька голодоморів, декілька війн…
Оскільки наша зустріч з ним була під час цієї війни, я при нагоді запитав: як ви це все пережили???
Він дуже не хотів щось говорити, але декілька речей з себе видавив, які мене вразили. Найбільше запам’ятались страждання не від бомбардувань, а від штучно створеного голоду, організованого радянською владою у 1946-47 рр.

Цей факт я і раніше знав, але мало придавав йому значення. Так само як і знав про Холокост у 1932-33 рр. Але так само тримав далеко від свого серця всі ці події.

Життя нас вчить це все пам’ятати. Оскільки історія має властивість повторюватися, особливо, якщо сучасники не роблять висновків з минулого.
Тому щорічно четвертої суботи листопада українці вшановують пам’ять загиблих від Голодомору та масових штучних голодіх.

Звичайно, тут не дарма вжито слово «вшановуємо», оскільки ми маємо гідно ставитися до всіх постраждалих від цих страшних подій. Так само як ми довго пам’ятатимемо те, зло яке завдала російська армія маріупольцям та іншим українцям.

А ще варто пам’ятати тому, що це не просто події в минулому. Це події, які мають відгук зараз.
Оскільки ворог той самий і підступні методи боротьби ті ж. Та ж сама країна тими ж низькими методами знищує той самий народ.

Зараз ми відчуваємо неймовірну близькість з усіма тими, хто постраждав у ті роки від «хороброго насильника-окупанта. Зараз ми можемо відчути той самий біль…

Але так само ці події дають нам можливість ще палкіше кликати до Бога.
Зараз це наша найсильніша зброя проти окупанта.
Ні, я не хочу тут розписувати про всі пакощі ворога та методи боротьби з ним на інформаційному фронті - він просто не вартий того. Я лише хочу закликати до молитв УСІХ:

• якщо ти українець - молись, щоб Бог дав сили (особливо духовної) та наснаги стійко перенести ці всі випробування! Молись, щоб Бог зберіг твоє серце від зла та ненависті!

• якщо ти українець, який за кордоном - ще сильніше молися за своїх! Не забувай у своєму комфорті своїх братів, які переживають лихі часи. Також ще більше дякуй Богові за можливість бути там, де ти зараз є. За можливістю допомогай своїм матеріально.

• если ты русский - молись за свое правительство, чтобы у них появился разум прекратить насилие. Молись за своих сограждан, чтобы они поскорее прекратили свое незаконное пребывание на территории Украины! По возможности подбирай правильные слова и убеждай их в этом!

• If you are from other countries - pray for Ukraine!

1921-1923; 1932-1933; 1946-1947; 2022 -
Пам’ятаємо!
Молімось!
22.11.2022 У м.Нова Каховка в Херсонській області військові РФ викрали диякона Церкви християн віри євангельської, багатодітного батька, відомого в регіоні доброчинністю, чуйністю та добрим християнським прикладом Прокопчука Анатолія 1970р.н. та його сина Прокопчука Олександра 2003р.н.
26.11.2022 їх розстріляні тіла були знайдені.
Моліться про втіху дружини Ірини Віталіівни, дочки, п'ятьох синів, трьох невісток та чотирьох онуків та престарілих батьків.
Об 6:10: "І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий...?"
Євр. 11:35" інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;"
ПОСТ ПРО РЕАКЦІЮ НА РОСІЯН.

Сьогодні мені надіслали відео, в якому молодь та діти з Росії співають пісню "Мирное небо".
Деякі слова звідти:

"Это подарок нам - мирное небо вокруг,
Горе то тут, то там будь благодарен, друг...";

"Это не новость, нет - брат против брата восстал,
Мир не прозрел средь бед, к Богу спиною встал..."

"Не ожидал никто, трудно представить даже,
Вдруг постучат в окно к нам эти беды так же..."

Звичайно, моя реакція та оцінка - це відвертий цинізм.
Але це пост не гніву до росіян, а самоаналізу.

Згадую, як ще на початку війни (і не тільки на початку) я дуже бурхливо реагував на будь-які подібні прояви співчуття з боку представників наших братів з країни-ворога.
Пам’ятаю, як ще в перші тижні війни побачив у когось в сторіс, що цю пісню, виконують в Бєлгороді... Пам’ятаю, як ми реагували на братські листки, на висловлювання Ситковського, Єфремова, Антонюка, потім знову Ситковського, потім знову Єфремова і т.д. Пригадую, як нас чіпляли фотографії наших біля перефарбованої у триколор маріупольської стели...
І на це все у нас відповідно була емоційна реакція. Робота на інформаційному фронті тривала повним ходом.

Але помічаю, що зараз у мене все менше таких емоцій на побачене. Ні, поведінка росіян та влади МРЦ не змінилися. І наше ставлення до цього також. Змінилася лише реакція.
Кілька висновків, які зробив у цій темі, і якими я поділюся.

1. Більшість з них живе просто у якомусь іншому світі. Для більшості відчуття реальності зовсім відсутнє. Звичайно, ми весь час намагалися з цим боротися шляхом настанов та пояснень. Але якщо до них за 9 місяців не прийшло розуміння ситуації, то зрозуміло, що зараз вже просто немає шансів. Це значить, що нашій інформаційній боротьбі там є дуже потужна протидія. Тому просто зрозумійте, що там все запущено і шансів майже немає...

2. Реагуючи на це, ми самі ж дозволяємо їм торкнутися наших відкритих ран. Ми самі відтягуємо час загоєння. Повірте, ваш біль від цього точно не почне швидше вщухати. Припиніть робити собі боляче!

3. Одна з задач ворога (в цьому випадку я не включаю сюди християн-росіян) - зробити нас подібними собі. Він хоче, щоб ми стали більш агресивними та менш людяними. До речі, про це вже говорили всі і навіть Арестович. Тому ще раз подумайте, чи хочете ви, щоб завдяки таким прецедентам ставало кам`янішим?!

Тому є також декілька порад, як вкеровувати свою реакцію:

1. Зосередьтеся на якійсь корисній справі. В наш час серед євангелізації та волонтерства об’єм роботи чималий. Шукайте того, хто потребує вашої допомоги. Якщо ви бажаєте перемоги, то наближайте її своїми діями (звичайно, в межах християнства).
Повірте, в нашому випадку це неодноразово працювало. Маючи зайнятість у сфері євангелізації та розвитку помісної церкви, нам легше переносити усіляки негаразди різних церковних структур.
Отже, не витрачайте свої емоції на тих, хто того не вартує, а просто сконцентруйтеся на більш корисній справі.

2. Якщо вас не залишає бажання когось повчати, краще почніть зі своїх. Серед наших є немало тих, хто не до кінця розібрався. Ось в цьому випадку я поки не збираюся опускати руки, на відміну від попереднього.
І якщо ви ще побачите у мене на каналі тексти критики та засудження росіян - то це лише для того, щоб допомогти своїм відкрити очі та зрозуміти, з ким не треба мати справу.

3. І якщо ви все ж таки вважаєте, що ваше покликання - боротися з ворогом на інформаційному фронті - відповім словами класика:
"Борітеся - поборете! Вам Бог помагає!
Цікава штука: в Європі можна зібрати всеукраїнське братерське, а в Україні - ні🤷‍♂️
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Всего год назад!.. Так Мариуполь встречал Рождество и Новый 2022-й год.
ПОСЕЕШЬ ВЕТЕР — ПОЖНЕШЬ БУРЮ


Я редко пишу о войне и мало о ней говорю, потому что я, как и миллионы украинцев, живу в войне, и, честно говоря, совсем не до разговоров.

То, что я не засыпаю свой канал ежедневными сообщениями об ужасах и зверствах того, что устроила Россия, не означает, что война закончилась и у нас наступила мирная жизнь. К сожалению, произошло неминуемое: мы привыкли жить посреди кошмара.

Начиная с октября прошлого года, практически каждую неделю (а иногда и два раза в неделю), Россия наносит массированные ракетные удары по нашим городам. Как итог, мы сутками сидим без света, воды и тепла, и все это в период морозов.

Сегодня мое утро началось с трех мощных взрывов, от которых задрожали окна. Утро других — с отобранной жизни. На фото вы видите результат сегодняшнего попадания ракеты в жилой дом в Днепре. Под завалами находятся люди, которых убила Россия.

В такие моменты всегда вспоминаю слова пророка: «Так как они сеяли ветер, то и пожнут бурю» (Ос. 8:7). Аминь.

#откровенности_пост
Forwarded from Абетка (Ілля Цикалюк)
Україна. Майже річниця війни. Конференція МСЦ, де 90% делегатів буде з України. Оголошення російською, і думаю, що й офіційна мова спілкування теж буде російська. Неймовірна відірваність від реальності і неймовірний цинізм… Просто без слів.

Я вже мовчу про зміст. Що ці конференції не мають жодного практичного сенсу, насправді. Просто нікому непотрібна показуха.

#хроніки
Forwarded from Абетка (Ілля Цикалюк)
Мені цю статтю закинули у коменти в опитування стосовно захисту і вбивства, але може не всі читали, то виношу в канал. Рекомендую всім до прочитання. І зараз не в контексті війни, а в контексті загального нашого богослів‘я, яке треба переосмислювати. Зачепив момент про «християнський популізм»:

«Війна — це такий стан, коли суспільство зробило переоцінку цінностей, коли у нього оголилися страшенні больові рани, які потребують зцілення… В цей час починають лунати популістські заклики про «недуховність» війни, відносність цінностей за які зараз українці кладуть душу й тіло, про «безумовну любов до ворогів», «братання», «єднання» та інші спекулятивні недоречності в контексті нинішніх подій. Цей популізм здається надто «духовним» для тих хто його транслює та споживачів такого контенту, адже він «підкріплений» цитатами Святого Письма…
Війна — це коли максимально оголюється та викривається фальшиве, бо людям потрібне реально цілюще; це такий стан, коли відкидаються всі демагогії, бо людям зараз не до цього».

Джерело

#церква